АРХЕОЛОГИ ЗАВЕРШИЛИ СВОЮ РОБОТУ

Завершив роботу Третій Міжнародний літній практикум з археологічної керамології, метою якого було:

• вивчення, збереження та популяризація культурної спадщини України;

• проведення наукових археологічних розкопок на території Опішного та Міських Млинів, а також Глинського археологічного комплексу слов’яно-руської доби;  

• ознайомлення з сучасними тенденціями розвитку української та європейської археологічної керамології;

• набуття практичних і теоретичних навичок роботи з археологічною керамікою;

• отримання початкових знань про матеріали, техніку й технологію гончарної справи;

• залучення до керамологічних і археологічних досліджень студентів, аспірантів та молодих науковців.

Дослідження відбувалися на трьох об’єктах у період з 15 червня по 3 липня 2019 року:

• майданчик городища доби Київської Русі (с. Міські Млини, Зіньківський район, Полтавська область);

• фортеця Опішного доби козацтва (смт Опішне, Зіньківський район, Полтавська область);

• Глинський археологічний комплекс (с. Глинське, Зіньківський район, Полтавська область).

Археологічна експедиція здійснила кілька шурфувань на території селища, метою яких став пошук культурного шару, що в майбутньому допоможе фахівцям зрозуміти, де знаходилися найдавніші поселення козацької доби, тобто з якого місця починало заселятися сотинне містечко Опішне в ХVIIстолітті. Дослідникам пощастило натрапити на ділянку, де збереглися рештки поселення скіфської доби VІ–Vст. до н.е. На жаль, у межах селища культурний шар зазнав значного антропогенного впливу, але фахівцям вдалося виявити рештки попередніх епох (доби бронзи й ХVІІ–ХVІІІ ст.). 

Розкопки Глинського археологічного комплексу принесли дослідникам розчарування, адже поховання було пошкоджене цвинтарем ХІХ–ХХ столітть.

Багато запитань для археологів лишило городище в Міських Млинах. Палеографічні дослідження показали, що його було збудовано за короткий період часу, але ким і навіщо – невідомо.

 «Цьогорічні розкопки були новими для нас, оскільки ми досліджували горно модерної доби, що було надзвичайно цікавим. Деякі розвідкові дослідження на укріплених поселеннях в околицях Опішного й Глинського дали підстави для нових гіпотез», – розповів керамолог, археолог, науковий співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старший науковий співробітник Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, член ГО «Конгрес українських керамологів», заступник голови ВГО «Спілка археологів України», керівник Слав’яно-руської археологічної експедиції Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидат історичних наук, куратор Практикуму Юрій Пуголовок.   

Наразі фахівці вже планують проведення Четвертого Міжнародного літнього практикуму з археологічної керамології й прогнозують, що дослідження будуть ще цікавішими й принесуть відповіді на цьогорічні запитання.